Анотація

Мета роботи - розробити науково-технічні пропозиції по зменшенню повздовжньої та поперечної різнотовщинності товстих листів при прокатці на товстолистових станах. В останні роки спостерігається постійне підвищення вартості енергоносіїв, загострення конкуренції між виробниками сталевого прокату. Тому підвищення ефективності процесу прокатки листів шляхом зменшення різнотовщинності та зниження витратного коефіцієнта є актуальною задачею. В Інституті чорної металургії НАН України досліджували можливість вирішення цієї задачі в умовах одного з товстолистових станів 3600. Проведено експериментальні та аналітичні дослідження формування повздовжньої та поперечної різнотовщинності товстих листів. Підтверджено відомий факт, що основний чинник формування повздовжньої різнотовщинності – це коливання сили прокатки. Листи, які вироблені на стані 3600, мають середню повздовжню різнотовщинність 0,35 – 0,58 мм (середньозважене значення по всьому сортаменту 0,520 мм). Основними факторами, що впливають на поперечну різнотовщинності є прогин валків, сплющування робочих валків в контакті зі штабою, знос валків. Середня поперечна різнотовщинність складає 0,10 – 0,35 мм (у середньому 0,25 мм). Експериментально встановлено вплив маси монтажної партії листів на знос робочих валків і, відповідно, на профіль поперечного перерізу листів. В результаті проведених досліджень запропоновано три напрямки вирішення задачі зі зменшення різнотовщинності листів: 1) регламентування припуску на товщину прокату з урахуванням фактичних даних про повздовжню різнотовщинність листів за групами сортаменту; 2) впровадження експертної системи корекції заданої кінцевої товщини листів на комп'ютері регулятора чистової кліті; 3) забезпечення раціональних значень опуклості поперечного профілю листів. З метою зменшення опуклості поперечного перерізу листів проведено експериментальне дослідження застосування опуклих робочих валків в чистовій кліті замість валків з циліндричним профілем. Це забезпечило зниження середньої опуклості профілю поперечного перерізу листів приблизно від середнього вихідного рівня 0,25 мм до очікуваного 0,15 мм, і, відповідно, збільшення виходу придатного на 0,3 %, а також зменшення хвилястості листів. Рекомендовано впровадити в постійну експлуатацію в чистовій кліті товстолистового стана 3600 опуклі робочі валки (опуклість верхнього валка 0,15 мм, нижнього 0,10 мм).

Ключові слова

товстолистовий прокат, повздовжня та поперечна різнотовщинність, сила прокатки, знос валків. Посилання

Список літератури

1. Полухин В. П. Математическое моделирование и расчет на ЭВМ листовых прокатных станов . М. : Металлургия, 1972. 512 с.
2. Повышение точности прокатки листов и полос / Коновалов Ю. В., Руденко Е. А., Гринчук П. С. и др. К. : Техніка, 1987. 144 с.
3. Коновалов Ю. В. Справочник прокатчика . Справочное издание . [в 2 кн.] М. : Теплотехник. Кн. 1: Производство горячекатаных листов и полос. 2008. 640 с.
4. Повышение точности листового проката / И. Н. Меерович, А. И. Герцев, В. С. Горелик, Э. Я. Классен. М. : Металлургия. 1969. 264 c.
5. Хохлов В. И., Воробей С. А. Изменение поперечного профиля горячекатаных полос за компанию валков ШСГП. Теория и технология производства листового проката : Сб. научн. тр. М. : Металлургия. 1991. С. 37-42.
6. Воробей С. О. Прогнозування площинності гарячекатаних штаб / Збірник тез доповідей Всеукраїнської науково-технічної конференції «Наука і металургія» 22-24 листопада 2022 р . м. Дніпро . С. 66-67. https://doi.org/10.52150/2522-9117-2022-conferens