Фундаментальні та прикладні проблеми чорної металургії

ISSN 2522-9117 (print)ISSN 2786-6149 (online)DOI 10.52150
← Випуск 40, 2026

ЗВ'ЯЗОК ІНТЕНСИВНОСТІ ДОМЕННОЇ ПЛАВКИ ЗІ СТРУКТУРОЮ СТОВПА ШИХТИ І РАДІАЛЬНИМ ГАЗОРОЗПОДІЛОМ

Г. Ю. Крячко 1, к.т.н., доцент, Є. М. Сігарьов 1,* , д.т.н., проф., 0000-0002-8229-7877 · ORCID: 0000-0002-8773-508X

1 Дніпровський державний технічний університет * Автор для листування: en_sigarev@ua.fm · en_sigarev@ua.fm

Завантажити PDF

Анотація

Метою роботи є дослідження впливу інтенсивності плавки на формування структури стовпа шихти і радіальний газорозподіл в перетині доменних печей. На основі аналізу стану стовпа шихти заморожених на ходу доменних печей, що працювали з різним рівнем інтенсивності плавки, показано зміни в структурі стовпа, викликані зростанням інтенсифікації процесу. Це зростання збільшує висоту надфурменної частини коксової насадки і її загальний об’єм. При цьому збільшується кількість коксових вікон в пластичній зоні і відповідно зростає газопроникність зони. Крім того, інтенсифікація зменшує або усуває окружну нерівномірність у формуванні зон когезії і коксової насадки. Порівняння характерних періодів роботи печі об’ємом 1754 м 3 дозволило встановити, що перевищення рівня інтенсивності плавки з 0,650 до 1,009 т/м 3. доб, тобто в півтора рази, викликало наступні зміни в радіальному газорозподілі – нерівномірність його за показником коефіцієнта варіації концентрацій СО 2 зросла в середньому з 21 до 30%, а ступінь підвантаження периферії за критерієм СО 2П /СО 2Ц зменшилась з 0,89 до 0,65. Наведено дані газорозподілу по трьох інших печах різних підприємств, що знаходяться у повній відповідності з результатами, отриманими на печі об’ємом 1754 м 3 Дніпровського металургійного комбінату. На відміну від існуючого уявлення про те, що підвищення інтенсивності плавки сприяє вирівнюванню радіального газорозподілу, показана залежність форсування ходу від розкриття периферійно-осьових зон на череповецькій печі об’ємом 2000 м 3 (зростання інтенсивності за спаленим коксом на 9%) і на магнітогорській печі об’ємом 1300 м 3 від розкриття периферійної зони (зростання інтенсивності на 8%). Зазначено, що у випадку існування відносно незмінних сировинних умов, інтенсифікація доменного процесу за будь-яким індексом відбувається за рахунок розкриття периферійно-осьових віддушин, розміри яких в перетині визначають теплову і відновлювальну роботу газового потоку та ефективність доменної плавки в цілому.

Ключові слова

доменна піч, інтенсивність плавки, структура, стовп шихти, радіальний газорозподіл, периферійно-осьові віддушини. Посилання

Для цитування

Крячко Г. Ю., Сігарьов Є. М. Зв'язок інтенсивності доменної плавки зі структурою стовпа шихти і радіальним газорозподілом. Фундаментальні та прикладні проблеми чорної металургії. 2026. Вип. 40. С. 320-331. https://doi.org/10.52150/2522-9117-2026-40-020

Список літератури

  1. 1. Доклад о разборке содержимого доменной печи №1 завода Амагасаки / К. Нарита, Т. Сато, М. Маекава, С. Фукихара, Х. Канаяма, С. Сасахара // Тецу то Хагане. 1980. №13. С. 1975-1984.
  2. 2. Гуденау Г.-В., Сасабе М., Крайбих К. Исследования на охлажденных печах в Японии // Черные металлы. 1977. № 6-7. С. 13-17.
  3. 3. Количественная оценка образований в столбе шихты доменных печей / Г. Ю. Крячко, Е. Е. Барсуков, Е. Л. Мастеровенко, А. А. Седых // Збірник наукових праць ДДТУ. 2015. Вип. 2(27). С. 30-38.
  4. 4. Бочка В. В. Влияние интенсивности плавки на основные показатели работы доменных печей / Металлургическая и горнорудная промышленность. 1997. №4. С. 9-12.
  5. Рукопис надійшов до редакції / Received  23.11.2025 Рекомендовано до друку / Accepted 28.05.2026 Опубліковано / Published 30.05.2026